У Дарницькому районі у будинку 19/1 на вулиці Ревуцького встановили меморіальну дошку Сергію Олександровичу Машовцю, який загинув, захищаючи столицю від російських окупантів. Вшанувати пам’ять Героя прийшли десятки людей, які особисто знали Сергія як доброго сусіда, небайдужого активіста, надійного друга, волонтера, патріота, учасника Революції Гідності.

Народився Сергій Машовець 20 червня 1989 р. у Києві. Вищу освіту двічі здобув у Національному Авіаційному Університеті. Брав участь у Революції Гідності. Допомагаючи добровольчим підрозділам, залучився до волонтерського руху в 2014 р. Став президентом благодійного фонду "Разом до перемоги". У 2015 р. приєднався до Цивільного Корпусу "Азов", а в 2016 р. вже і до Національного Корпусу. Не зважаючи на погрози життю та здоров’ю, в 2017-2019 рр. разом з місцевими мешканцями не допустив незаконне будівництво АЗС біля будинку. У 2021 р. взяв участь в організації круглого столу зі стратегії звільнення тимчасово окупованих Криму та Донбасу.

Сергій Машовець був активним екозахисником та заснував громадянську організацію «Парк Осокорки», метою якої було створення національного парку «Осокорки», який повинен був стати перлиною Києва з великим рекреаційним потенціалом.

У 2021 році проект Сергія Машовця щодо парку «Осокорки» знайшов підтримку столичної влади та громади Дарницького району. З грудня того ж року силами місцевих мешканців, представників ГО "Осокорки" та комунальників територію навколо озера Тягле почали очищати від побутового та будівельного сміття, перетворюючи на затишне місце для відпочинку киян, як того і хотів Сергій Машовець. Парк, який мали відвідувати 3 мільйони киян у рік, був мрією Сергія, проектом усього життя. Втім він не встиг здійснити свою мрію.

24 лютого 2022 року, як і у багатьох із нас, усі плани Сергія пішли шкереберть, бо російські загарбники підступали до Києва. Сергій Машовець залишив дружину та доньку разом з батьками у передмісті, а сам став добровольцем. У Святошинському районі формувалися загони, де Сергій й став до лав ТРО «Азов», не маючи при цьому жодного військового досвіду.

За кілька тижнів загін Сергія Машовця отримав завдання: треба було супроводжувати журналістів до зруйнованого мосту поблизу Ірпіня. Під час цього завдання 14 березня поблизу села Горенка Бучанського району біля автівки Сергія розірвався снаряд від російського «Граду». Майже всі, хто знаходився всередині автівки, загинули. Кілька днів Сергія Машовця вважали зниклим безвісти, та врешті тіло вдалося впізнати.

Ірина, дружина Сергія, дізналася про смерть чоловіка, коли вже перебувала з донькою в Італії. У той час Ірина була на п’ятому місяці вагітності. В Україну вона повернулася у червні, щоб народити дитину саме у нашій країні, щоб у дитини було українське громадянство. Тоді ж вперше Ірина побувала на могилі чоловіка.

Під час війни Ірина об’єднала волонтерів Дарницького району, щоб допомагати військовим на передовій. У невеликому приміщенні, яке раніше використовували для обговорення громадських проектів, тепер постійно плетуть маскувальні сітки та «кікімори».

Та проект парку в районі озера Тягле, який розпочав Сергій Олександрович Машовець, не забутий. Ірина Машовець, дружина Сергія, продовжила ініціативу чоловіка та очолила ГО «Парк Осокорки». Парк обов’язково ще буде створений, і він буде самим сучасним та інноваційним осередком активного, екологічного та культурного відпочинку у контакті з природою не тільки для мешканців Осокорків та всього Києва, а й іноземних туристів.

Сергію Машовцю було лише 32 роки, коли він загинув. Ми будемо завжди його пам’ятати.