Осокорківські озера
Володимир Гетьман
Кандидат географічних наук, доцент кафедри землезнавства та геоморфології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Історично склалося так, що міста у більшості випадків розташовуються на берегах річок, водосховищ, морів. Територія міст як правило включає також інші водоймища: озера, ставки, протоки та річки. Прибережні території є найбільш цінними для використання їх у містобудівних цілях.
При плануванні розвитку міст, розташованих на берегах великих водойм, необхідно прагнути наблизити до нього центральні частини міста та житлову забудову, створити набережні, які є окрасою міста, розташувати біля водойм крупні озеленені ділянки (зони відпочинку, парки). На берегах водойм створюються пляжі та споруди для водних видів відпочинку та спорту. Таке планування має відповідати містобудівному і природоохоронному законодавству.
Береги водойм — одне з найулюбленіших місць відпочинку населення міста, особливо в сукупності із зеленими насадженнями. Крім чисто естетичного та функціонального елементів міського середовища водойм мають і санітарно-гігієнічне значення та впливають на мікрокліматичні умови берегової смуги та прилеглих житлових територій.
Водойми у поєднанні із зеленими масивами — один із найважливіших елементів благоустрою міської території. За сучасних темпів урбанізації значно скорочуються території з природним ландшафтом, що призводить до погіршення стану навколишнього середовища. Щоб зменшити ці негативні явища, а також з метою боротьби із забрудненням та шумом передбачають спеціальні заходи.
Велике містобудівне значення набувають природні компоненти архітектурно-планувальної структури міста — зелені насадження та водоймища, які активно сприяють оздоровленню міського середовища. Водойми та зелені насадження очищають повітря від пилу та газу. Впливаючи на вітровий режим та посилюючи повітряні течії, вони сприяють розсіюванню шкідливих атмосферних домішок, знижують перегрів повітряного середовища та підвищують відносну вологість повітря. Мікроклімат поблизу водойм характеризується зниженням температури повітря в спекотний літній день на 3-5°С, збільшенням відносної вологості на 5-12% і зростанням швидкості руху повітря на 20-30% в порівнянні з прилеглою територією. Велика роль належить водоймам у збагаченні архітектурно-планувальної композиції місць відпочинку та території забудови.
Особлива увага приділяється водоймам, призначених для масового купання. Насамперед, звертається увага на якість води, безпечне і рівне дно, піщаний чи трав'яний берег. Територія біля таких водойм повинна мати нагріті сонцем відкриті пляжі, напівзатінені ділянки для спортивних ігор, затінені деревами ділянки спокійного відпочинку - аеросолярії.
Зважаючи на велику частку в місті Києві змінених унаслідок антропогенної діяльності ландшафтів, особливого значення набуває питання збереження сприятливого для життя та здоров’я людини довкілля, а також забезпечення населення рекреаційними ресурсами. Розвиток міста Києва відбувається з мінімальним урахуванням екологічної складової, у наслідок чого відбувається порушення екологічної рівноваги: знищення зелених зон, зміна мезокліматичних показників, забруднення річок, озер, повітря та ґрунтів – природних компонентів, які є основою функціонування природних комплексів. Створення заповідних територій є одним із раціональних шляхів вирішення цієї проблеми.
Водойми Києва завжди були прикрасою і важливим ландшафтним елементом міста. Але їх стан поступово погіршується внаслідок багатьох причин головними з яких є безвідповідальне ставлення за доглядом відповідальних органів та мешканців міста. Останні десятиріччя позначені безпрецедентною за своїм розмахом забудовою Києва у більшості випадків без належного планування та дотримання містобудівних норм та правил. Водойми найбільше потерпають від таких дій з боку забудовників. Їх засипають, або використовують як джерела отримання піску для будівництва, порушуючи їх природний стан. Як правило береги водойм занедбані та засмічені, у тому числі мешканцями прилеглих мікрорайонів.
Незадовільний стан справ з водоймами міст у повній мірі відноситься до Осокорківських озер Києва у Дарницькому районі, а саме озер Тягле і Мартишів.
Озеро Тягле - одне з найбільших озер, колишня стариця р. Дніпро, що умовно включається до групи Осокорківських озер, розташованих на півдні лівобережної частини Києва. Друга назва - «Мала Вирлиця». Озеро розташоване на луках південніше від вул. Колекторної. Утворилося озеро внаслідок робіт з намиву території під забудову масивів Позняки і Осокорки. Тут колись була неглибока природна водойма оточена колишніми торфорозробками, поруч з якою утворився кар’єр по забору піску. В 1994 році, під час повені, води, що розлилися, затопили кар’єр, утворивши озеро у сьогоднішньому вигляді.
Озеро Мартишів - озеро також з числа Осокорківських озер. Це колишне старичне озеро р. Дніпро, поглиблене та розширене внаслідок робіт з намиву території під час розбудови житлових масивів Позняки та Осокорки. З’єднуються протоками з озером Тягле.
Територія на якій знаходяться озера представляє заплавний тип ландшафтів і має давню історію формування та розвитку пов’язану з утворенням долини Дніпра. Осокорківськи озера належать до Процівсько-Ліплявського району Північнопридніпровської терасової низовини області Лівобережно-Дніпровського краю Лісостепової зони.
За геоморфологічним районуванням України територія належить до Лівобережно-Середньодніпровської алювіальної плоскої та слабо хвилястої, слабо розчленованої рівнини Придніпровської пластово-акумулятивної рівнини на палеогенових і неогенових відкладах Придніпровської області акумулятивних рівнин. Рельєф місцевості рівнинний. Четвертинні відклади алювіальні: піски, супіски, суглинки. Грунтовий покрив території представлений дерново-середньопідзолистими оглеєними та дерновими переважно оглеєними піщаними, глинисто-піщаними та супіщаними ґрунтами в комплексі зі слабогумусованими пісками.
Наявність озера Тягле в центрі ландшафтного заказника «Осокорківські луки» дає великий рекреаційний потенціал, проте наразі територія навколо озера потерпає від сміття, бруду та захаращеності і не дає змогу мешканцям мікрорайона безпечно гуляти по цій території. Збереження екосистеми даної території в поєднанні з потребами киян мають бути трансформовані в сучасну облаштовано територію.
Перш за все мова має йти про відновлення екологічного стану водойми, що дасть можливість відновити природню екосистему, розведення різних видів риб та створення комфортних та безпечних умов для відпочинку киян.
Основним завданням має стати розчищення та відновлення озер, їх благоустрій, впорядкування та розчищення прибережної зони водойм.
Таким чином, збереження озер, як водойм і зон відпочинку, включає 2 напрями – розчистку самих озер і створення зон відпочинку довкола них.
При плануванні розвитку міст, розташованих на берегах великих водойм, необхідно прагнути наблизити до нього центральні частини міста та житлову забудову, створити набережні, які є окрасою міста, розташувати біля водойм крупні озеленені ділянки (зони відпочинку, парки). На берегах водойм створюються пляжі та споруди для водних видів відпочинку та спорту. Таке планування має відповідати містобудівному і природоохоронному законодавству.
Береги водойм — одне з найулюбленіших місць відпочинку населення міста, особливо в сукупності із зеленими насадженнями. Крім чисто естетичного та функціонального елементів міського середовища водойм мають і санітарно-гігієнічне значення та впливають на мікрокліматичні умови берегової смуги та прилеглих житлових територій.
Водойми у поєднанні із зеленими масивами — один із найважливіших елементів благоустрою міської території. За сучасних темпів урбанізації значно скорочуються території з природним ландшафтом, що призводить до погіршення стану навколишнього середовища. Щоб зменшити ці негативні явища, а також з метою боротьби із забрудненням та шумом передбачають спеціальні заходи.
Велике містобудівне значення набувають природні компоненти архітектурно-планувальної структури міста — зелені насадження та водоймища, які активно сприяють оздоровленню міського середовища. Водойми та зелені насадження очищають повітря від пилу та газу. Впливаючи на вітровий режим та посилюючи повітряні течії, вони сприяють розсіюванню шкідливих атмосферних домішок, знижують перегрів повітряного середовища та підвищують відносну вологість повітря. Мікроклімат поблизу водойм характеризується зниженням температури повітря в спекотний літній день на 3-5°С, збільшенням відносної вологості на 5-12% і зростанням швидкості руху повітря на 20-30% в порівнянні з прилеглою територією. Велика роль належить водоймам у збагаченні архітектурно-планувальної композиції місць відпочинку та території забудови.
Особлива увага приділяється водоймам, призначених для масового купання. Насамперед, звертається увага на якість води, безпечне і рівне дно, піщаний чи трав'яний берег. Територія біля таких водойм повинна мати нагріті сонцем відкриті пляжі, напівзатінені ділянки для спортивних ігор, затінені деревами ділянки спокійного відпочинку - аеросолярії.
Зважаючи на велику частку в місті Києві змінених унаслідок антропогенної діяльності ландшафтів, особливого значення набуває питання збереження сприятливого для життя та здоров’я людини довкілля, а також забезпечення населення рекреаційними ресурсами. Розвиток міста Києва відбувається з мінімальним урахуванням екологічної складової, у наслідок чого відбувається порушення екологічної рівноваги: знищення зелених зон, зміна мезокліматичних показників, забруднення річок, озер, повітря та ґрунтів – природних компонентів, які є основою функціонування природних комплексів. Створення заповідних територій є одним із раціональних шляхів вирішення цієї проблеми.
Водойми Києва завжди були прикрасою і важливим ландшафтним елементом міста. Але їх стан поступово погіршується внаслідок багатьох причин головними з яких є безвідповідальне ставлення за доглядом відповідальних органів та мешканців міста. Останні десятиріччя позначені безпрецедентною за своїм розмахом забудовою Києва у більшості випадків без належного планування та дотримання містобудівних норм та правил. Водойми найбільше потерпають від таких дій з боку забудовників. Їх засипають, або використовують як джерела отримання піску для будівництва, порушуючи їх природний стан. Як правило береги водойм занедбані та засмічені, у тому числі мешканцями прилеглих мікрорайонів.
Незадовільний стан справ з водоймами міст у повній мірі відноситься до Осокорківських озер Києва у Дарницькому районі, а саме озер Тягле і Мартишів.
Озеро Тягле - одне з найбільших озер, колишня стариця р. Дніпро, що умовно включається до групи Осокорківських озер, розташованих на півдні лівобережної частини Києва. Друга назва - «Мала Вирлиця». Озеро розташоване на луках південніше від вул. Колекторної. Утворилося озеро внаслідок робіт з намиву території під забудову масивів Позняки і Осокорки. Тут колись була неглибока природна водойма оточена колишніми торфорозробками, поруч з якою утворився кар’єр по забору піску. В 1994 році, під час повені, води, що розлилися, затопили кар’єр, утворивши озеро у сьогоднішньому вигляді.
Озеро Мартишів - озеро також з числа Осокорківських озер. Це колишне старичне озеро р. Дніпро, поглиблене та розширене внаслідок робіт з намиву території під час розбудови житлових масивів Позняки та Осокорки. З’єднуються протоками з озером Тягле.
Територія на якій знаходяться озера представляє заплавний тип ландшафтів і має давню історію формування та розвитку пов’язану з утворенням долини Дніпра. Осокорківськи озера належать до Процівсько-Ліплявського району Північнопридніпровської терасової низовини області Лівобережно-Дніпровського краю Лісостепової зони.
За геоморфологічним районуванням України територія належить до Лівобережно-Середньодніпровської алювіальної плоскої та слабо хвилястої, слабо розчленованої рівнини Придніпровської пластово-акумулятивної рівнини на палеогенових і неогенових відкладах Придніпровської області акумулятивних рівнин. Рельєф місцевості рівнинний. Четвертинні відклади алювіальні: піски, супіски, суглинки. Грунтовий покрив території представлений дерново-середньопідзолистими оглеєними та дерновими переважно оглеєними піщаними, глинисто-піщаними та супіщаними ґрунтами в комплексі зі слабогумусованими пісками.
Наявність озера Тягле в центрі ландшафтного заказника «Осокорківські луки» дає великий рекреаційний потенціал, проте наразі територія навколо озера потерпає від сміття, бруду та захаращеності і не дає змогу мешканцям мікрорайона безпечно гуляти по цій території. Збереження екосистеми даної території в поєднанні з потребами киян мають бути трансформовані в сучасну облаштовано територію.
Перш за все мова має йти про відновлення екологічного стану водойми, що дасть можливість відновити природню екосистему, розведення різних видів риб та створення комфортних та безпечних умов для відпочинку киян.
Основним завданням має стати розчищення та відновлення озер, їх благоустрій, впорядкування та розчищення прибережної зони водойм.
Таким чином, збереження озер, як водойм і зон відпочинку, включає 2 напрями – розчистку самих озер і створення зон відпочинку довкола них.
МІСЦЕВІ
ПРО ПАРК